Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Yo, чуваки, давайте сразу по теме! Я вам расскажу историю, которая вряд ли тебе понравится, но ну такое, каждый выбирает свой путь. Вот такой рэпперский наркоманский вайб я закладил. Сейчас запилите чаяку и готовьтесь к лейму.
Итак, однажды решил я сделать закладки. На героин, понимаешь? Ведь это такой кайфовый опий, настоящий хайлайф. И началось все с диазов, чуваки. Вот только взял их и думаю: "Ну что, пацаны, может меф закладывать?" И тут в голову пришла идея: а почему бы и нет?
Закупился веществом, натянул маску на лицо, как настоящий мафиози, и вышел на улицу, чтобы полностью отдаться этой ширке. Хватайте себе стулья, парни, и слушайте мою историю.
Когда я впервые почувствовал действие героина, мир вокруг меня стал каким-то нереальным. Все цвета стали ярче, звуки звучали громче и более глубже. И я пошел гулять по городу обдолбанным, словно главный наркобарон в этом месте.
Все, что я видел, вызывало у меня невероятное чувство эйфории. Я шел по улице, и все мне казалось таким красивым и нереальным, словно я оказался в каком-то параллельном мире. Люди вокруг меня, словно марионетки, шевелящиеся в ритм моей закладки.
В этом состоянии я ощущал себя таким свободным, словно у меня были крылья. Я летел над городом, наблюдая за всеми, как некий божественный дух. Каждой клеткой своего тела я ощущал мощь и силу, непостижимую для обычных смертных.
Встречая на своем пути людей, я мог видеть их настоящие лица, искажающиеся от боли и страданий. Видеть, как они пытаются убежать от своих проблем, но не могут сбежать от самых себя. И в этот момент я понимал, что я все это прекрасно понимаю.
Весь этот город, наркоманы и обычные люди, они все были моей родней. Мы были словно семьей, которая объединялась через героин. Но когда я становился опьянелым, наша семья распадалась на куски, словно разбитое зеркало.
Но знаете, что самое страшное? Все эти чудесные ощущения, которые я испытывал, словно оберегали меня от реальности, стали таять, как снег под летним солнцем. Каждый раз все меньше и меньше я получал удовольствия от этих закладок.
То, что раньше мне казалось наивным счастьем, сейчас казалось убогим и леймом. Я понимал, что это уже не тот кайф, о котором я мечтал.
Метался я по городу, искал что-то, что вернет мне тот кайф, ту свободу, которую я испытывал раньше. Но все мои поиски не привели ни к чему. Я понял, что героин управляет мной, а не я им.
И вот сегодня я сижу, написал этот текст, чтобы открыть свои глаза и понять, что все это ничто. Наша жизнь слишком ценна, чтобы проводить ее в обдолбанном состоянии. Мы должны наслаждаться каждым мгновением, несмотря ни на что. Это хитрый и опасный наркотик, который с легкостью может увлечь тебя в свои паутины. Не дайте себе быть пленниками своих же желаний.
Этот текст посвящается всем потерявшимся душам, которые еще ищут свой путь и прописку счастья.